МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Відділ освіти Христинівської райдержадміністрації
Візитна картка
Шельпахівської шкільної бібліотеки
Адреса: вул. Леніна, 113 с. Шельпахівка Шельпахівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Історія бібліотеки: історія шкільної бібліотеки бере свій початок з 10 березня 1962 року.Саме тоді було зроблено перший запис в інвентарній книзі. На той час, бібліотека, це стіл на якому лежало кілька художніх книг.
На даний час шкільна бібліотека розташована в кімнаті на першому поверсі площею 27м².
На 12 стелажах розміщений фонд бібліотеки.
Бібліотечний фонд: -3893
Художня література - 1693пр.
Підручники - 1915 пр.
Програми - 53 пр.
Посібники - 29 пр.
Методична література - 200 пр.
Графік роботи шкільної бібліотеки:
Бібліотека працює щоденно з 10 -00 до 14 -00
Вихідні дні : субота, неділя.
Бібліотекар: Ремез Світлана Василівна.
Освіта: Вища педагогічна.
Стаж роботи : 24 роки.
Серед книг всім стане нам світліше
Даші, Маші, Колі, Валі,Каті,Кості.
Тож приходьте, друзі, чим скоріше
Ви до книг приходьте чим скоріше в гості.
Пр-в:
І тоді хмарки вгорі засміються дітворі,
І на полках затанцюють ваші книги.
Знань струмочок задзвенить,
Ми знання здобудем вмить,
Бо знання дарують дітям книги.
10 підручників, 12 художніх книг.
Свято казки
Учень. Коли я заходжу до бібліотеки, у мене виникає почуття поваги до тих, хто написав ці книги й хто допомагає нам оволодіти навичками користуватися книгами й черпати знання з них. Прізвища авторів книг змушують подумки долати простір і час.
Перші книги з'явились у Давньому Єгипті. Над входом одного з приміщень палацу фараона було написано: «Аптека для душі». Цей вхід вів до бібліотеки, заснованої ще Рамзесом II близько трьох століть тому. Єгиптяни порівнювали книгу з ліками, які робили розум людини сильнішим, душу — шляхетнішою. Книги були з папірусу, глиняних табличок, які зберігались у ящиках. Тому бібліотекарями були сильні чоловіки, а допомагали їм вантажники-раби.
1-й ведучий. Хто з нас не любить книжок! Та ще й таких, у яких багато барвистих малюнків. Книги — володарі часу, справжні маги. Скільки дивовижних таємниць відкривається перед нами завдяки книгам! Розкриваєш одну з них - відважні герої б'ються там за правду з лютим ворогом... Відкриваєш другу — знайомишся з легендами та переказами наших славних предків, про козаків, про відважних народних лицарів — Івана Сірка, Івана Богуна, Богдана Хмельницького та багатьох інших. Відкриваєш третю — І поринаєш у світ науки й техніки. Є твори про батька й матір та багато-багато інших
У книжковому містечку завжди відбуваються дива, а головна тут Королева книг. Сьогодні вона завітала до нас у гості.
Королева книг. Доброго дня, дорогі мої друзі! Рада вітати вас у своєму королівстві.
Бачить — не бачить, чути — не чує,
Мовчки говорить, добре мудрує.
Часом захоче — правди навчає,
Іноді бреше, всіх звеселяє.
Люба розмова, будемо діти
З нею до віку жити-дружити.
Хто ж то така у світі щаслива,
Мудра, правдива і жартівлива?
Вірно діти це книга.
. Мені завжди приємно знайомити вас із мешканцями моїх володінь.
Попелюшка. Добрий день, мої любі! Ви мене впізнали? Правильно, я Попелюшка з казки Шарля Перро. Я прийшла, щоби привітати вас зі святом.
ведучий. Діти, у нас з'явився несподіваний гість. Ви впізнали його? Так, правильно, це Незнайко. Здрастуй, Незнайко!
Незнайко. Добрий день!
ведучий. А чому ти так кричав?
Незнайко. То я від злодія втікав.
Попелюшка. Від злодія? Від якого злодія?
Незнайко. Від звичайнісінького. Такий собі звичайнісінький злодій, хотів украсти в мене капелюха.
ведучий. А навіщо він йому?
Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!
Попелюшка. Ой, Незнайко, не сміши. У тебе розумна голова? Та ти нічого не знаєш. Тому тебе й прозвали Незнайком. Ти ж зовсім книжок не читаєш.
Незнайіо. Хто, я?! Я! Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав.
Хто придумав, що Незнайко
Не читає зовсім книг.
Це неправда, так і знайте:
Жить не можу я без них.
Я читаю без зупинки
П'єси, вірші та казки
Від картинки до картинки
Ну, а потім — навпаки!
Я про дідуся Мазая
Пам'ятаю назубок:
Він, заходячи в трамваї,
Забував купить квиток!
Д'Артаньян ганяв ворону,
Колобок спав у норі,
І збирали шампіньйони
Тридцять три богатирі.
Бармалей спіймав дельфіна,
Чорномор замерз в снігу,
І кирпатий Буратіно
Покохав Бабу Ягу.
Я читаю без зупинки
П"єси, вірші та казки
Від картинки до картинки,
Ну, а потім — навпаки.
Попелюшка. Ну й Незнайко! Ну й насмішив! Ти ж усе переплутав.
Незнайко. Ну от, знову ти з мене смієшся.
ведучий. Годі вам сперечатися. Давайте краще зустрічати ще одну гостю!
Звучить мелодія пісні Червоної Шапочки.
ведучий. Діти, ви впізнали хто це? Правильно, це наша улюблена казкова героїня. Здрастуй, Червона Шапочко!
Червона Шапочка. Привіт усім. Я дуже рада, що мене запросили сьогодні на свято. Але, крім вітання, у мене є для вас сюрприз. Відгадайте, що в моєму кошику?
Незнайко. Зрозуміло, пиріжки несеш бабусі.
Червона Шапочка. А от і не вгадав! Ніякі там не пиріжки, я загадки принесла дітям.
Незнайко. О, я так люблю відгадувати загадки! це для мене дрібниці. Можна я теж буду відгадувати?
Червона Шапочка. Добре, добре, але слухай уважно.
Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита. Не людина, а розповідає.
Незнайко. Що ж це таке? А я здогадався. Не кущ — значить дерево. Так, так, на дереві... Що ж на дереві? А на дереві скриня, яку повісив Кощій Безсмертний. А в скрині радіо. Так, так, бо воно ж говорить. Правильно? Я вгадав. Який я молодець!
Червона Шапочка. Ой, Незнайко! Ну й наговорив! Ану послухай, що діти скажуть. Що ж це діти відгадали? Так, правильно, це книжка.
Загадки :
Незнайко. Такі розумні вони, молодці. І чому вони про все знають?
Попелюшка. Незнайко, вони ж багато читають! А з книжки можна дізнатися про все. Одержати нову інформацію. Книжка розвиває твоє мислення.
Котигорошко. Прийшов і я до вас на свято, та не з порожніми руками, а цілу торбу підручників приніс. Легка торбина — наче пір'їна. Та чув я, ніби дехто з вас не любить підручників до школи носити! А давайте поцікавимося, а що на це скажуть книжки. Схотів добрий чоловік розумом зажити і та й вирішив собі мову ось купити. {Показує рукою на мову.)
Рідна мова
Я не з лісу. Я не з поля.
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала.
І від роду і до роду Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають:
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Котигорошко. Схотів якось добрий чоловік рахувати І навчитись і вирішив математику купити. (Показує І рукою на математику.)
Математика і
1, 2, 3, 4, 5...
Вміють діти рахувать. ;
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Щоби весело гулять,
Всі уроки треба знать,
Дуже точна я наука,
Хто не рахує — тому скука.
Котигорошко. Важкі ці книжки для багатьох із вас, особливо для тих, хто не читає їх уважно. А читання — це великий труд, необхідний кожній людині.
Грайтесь, дітки, забавляйтесь.
Та книжки читайте,
Бо здавна люди кажуть:
Хто книжки не читає,
Того щастя обминає.
Усі виходять. На сцені з'являється Незнайко, який роздивляється книжки, і Книжка, яку Незнайко не бачить.
Незнайко. О, а ти хто така? І звідки ти взялася?
Книга: Я — Книга. Роду й народу берегиня!
Я мудрість, бо я книжка.
Усі віки, усі народи несуть
золоті зерна мудрості людства в її скарбницю.
А крилаті слова долають безмежні відстані часу, даючи людям цінні зерна істини.
Крилаті слова допомагають нам краще уявити яку-небудь людину чи подію. Треба тільки знати, що вони означають. Ось послухай: чужому лихові не смійся, чужими руками жар загрібати, переливати з порожнього в порожнє, пасти задніх, пекти раків ...
Незнайко. Ага, я зрозумів. Замість овець треба пасти задніх, а раків не варять, а печуть.
Книжка. Ні, Незнайко, ти знову наплутав. Ось ти й показав нам свої знання. їх у тебе справді немає. Саме і ти пасеш задніх, а значить, відстаєш з усіх предметів. І Саме тобі треба було би пекти раків, від сорому червоніти! Читай книжки. У них ти знайдеш пояснення багатьох крилатих висловів, як і коли їх слід уживати..
ведучий. Любі друзі! Чи замислювалися ви над тим, чому живуть і не вмирають книжки? Безсмертні вони тому, що в них живе й не вмирає сам народ. Вони упродовж століть були й залишаються чарівними провідниками доброти й милосердя.
ведучий. Книжки треба берегти, бо це сотні гектарів лісу, з якого виготовляють потрібний для неї папір. Дбайливе ставлення до книжки — це економія державних коштів. Книжка — це праця багатьох людей.
Бібліотекар. Прояву доброти потребують не тільки хворі, а й здорові люди, тварини й рослини... Я вважаю, ви зрозуміли, що певним речам теж потрібна увага. Адже вони також живуть і хочуть дбайливого ставлення. Тому вони звертаються до найвищої істоти на Землі, до людини, до нас із вами.
Усі учасники виходять на сцену.
Читець
Людино! Розумна істото!
Ти можеш усе на Землі.
Відсунути можеш потопи —
І будуть цілі кораблі.
Та знову і знову, людино,
До тебе звертаємось ми:
Ми гинемо, гинемо, гинем,
Будь ласка, ти нас збережи.
Хай будуть в нас цілі дерева,
Рослини, тварини, птахи.
Звертаються й книжки до тебе...
Усі разом. Людино, і нас збережи! Музика звучить голосніше, усі кланяються.
Використана література
1. Шкільна бібліотека №3-4 2013 р.
2. Шкільна бібліотека №5 2010 р.
3. Шкільний бібліотекар, квітень 2011 р.
4. Шкільний бібліотекар, квітень 2013 р.
5. Шкільний бібліотекар, квітень 2010 р.
|