НОВИЙ РІК – 2016 РІК  (ПОЧАТКОВІ КЛАСИ)

ПРИВІТАННЯ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ

Ведучий.  На карнавал зимовий збирайтеся усі
Щоб настрій був чудовий, веселі щоб були!
Ведуча. Усі гості, поспішайте, всі скоріш заходьте в зал.

Починаєм, починаєм, Новорічний карнавал!
Ведучий. На зимовім карнавалі рік новий зібрав малят,
Зустрічати гарне свято, найчудовіше зі свят.
Ведуча. Тут лунати буде сміх, буде весело для всіх! 

Тут ялинонька-краса нам подарує чудеса!
А Дід Мороз, наш чарівник ,
Прийде до нас на Новий рік!
(До залу, кружляючи разом із 5-ма сніжинками, заходить фея.  Вона змахує паличкою.)

Фея.  Навкруги хурделиця гуляє,

Усі доріжки засипає,

І білий сніг летить,

Так, ніби срібло мерехтить,

Лягає на садки й дахи,

Вкриває ковдрою річки.

(заходять посівальники)

(виконується КОЛЯДКА)

Фея. Чекають вас усіх дарунки,

Веселі танці і пісні,

І зустріч із казковим світом,

Що бачиться лише у сні.

(Фея змахує паличкою, з 'являється Зимова казка.)

(Заходить Дід Мороз)

Добрий день, любі малята!
3 Новим Роком вас вітаю,
Щастя я усім бажаю:
Довгих літ і днів ясних
Для дорослих і малих.

(виходить Снігуронька) Доброго дня, гості й діти. 

Прийшла до вас я Новий Рік зустріти.
Із вами буду в ігри грати,
Співать пісні і танцювати.
Усім я хочу побажати
Добра й здоров'я в кожну хату.
Хай біда всіх вас минає,
Щомиті радість осяває.
Дід Мороз.

Привіт і тобі, Царице лісна!
Скажіть, чи прийшлась до вподоби ялинка моя?
Росла вона в лісі, в самісіньких хащах.
З красунь лісових я вибрав найкращу,
У шати й смарагди для вас наряджав,
Щоб всі веселились, а сум геть тікав.
Тільки чомусь вогники на ній не сяють
Мабуть на чарівнії слова чекають.
Снігуронька. Давайте засвітим ялинку малята,
Щоб веселішим було наше свято.
Дід МорозТа для цього зробимо так: 

Плеснемо в долоні „ раз”,
Та притупнем ще „два”,
Та дмухнемо сильно „три”-
Ну, ялиночко, гори!

(запалюється ялинка)
Снігуронька

Вогнями сяє наша ялинка,
Тож заспіваєм пісню дзвінко!
(ХОРОВОД «Ой ялинко зелененька»)

(виходить Новий рік)

 (Інтер'єр хати. Баба викачує тісто. Дочка сидить перед вогнем. Перебираючи кошики, вона жує пиріжки. Спочатку бере до рук маленький  кошик, потім більший, потім найбільший.)

Дочка (тримаючи в руках маленький кошик).

А що, мамко, в цей кошик багато золота ввійде?

Баба. Та чимало.

Дочка. На шубку вистачить?

Баба. Чого там — на шубку, донечко! На ціле придане вистачить — і на шубки, й на спіднички. Та ще й на панчішки й хусточки зостанеться!

Дочка. А в цей скільки влізе?

Баба. А в цей ще більше! На золоті їстимеш-питимеш, у золоті ходитимеш, у золото взуєшся....

Дочка (перебиваючи, хапає найбільший кошик).

Все, біжу до лісу по підсніжники!

Баба (зупиняє її).

Куди ти, доню? Надворі ж зима! Замерзнеш!

Дочка.

Так, нехай інші у золоті купаються, мед п'ють, цукерки їдять, хороводи біля ялинки водять, а я буду тут сидіти... (Плаче.)

Баба. Ну чого ти, донечко, не плач. Ми пошлемо сестру. (Входить пасербиця.)

Баба. А, прийшла вже. Бери кошик та й біжи до лісу.

Пасербиця. До лісу? Чого?

Дочка. По підсніжники!

Пасербиця (сміючись). По підсніжники...

Дочка. Я не жартую, ледарко! До лісу по підсніжники, кажу тобі!

Пасербиця. Я не піду!

Баба. А що ж, їй замість тебе до лісу йти?

Дочка. Не підеш? Ні? Де моя кожушинка? (Зі слізьми в голосі) Хай вона собі тут біля печі гріється, пироги їсть, а я до півночі по лісі буду ходити, в заметах грузнути...

(Хапає кожушок і біжить до дверей. Баба ловить її за поли.)

Баба. Ти куди? Хто тобі дозволив? (До пасербиці) А ти хустину на голову, кошик у руки і йди! Іди, кажу тобі!

(Пасербиця закутується хустиною, бере кошик і виходить.)

ПІСНЯ ______________________ клас

анець сніжинок З'являється пасербиця. Сніжинки беруть її у коло. Вона повільно присідає і наче засинає. Сніжинки під ніжні звуки розбігаються..)

Пасербиця, (повільно встає)

Іти треба. Треба йти. Ох, ноги не йдуть, задубіли зовсім!

(Пильніше придивляється.) Невже вогнище? Так і є.

(Горить вогнище. Навколо нього сидять люди, хто ближче до вогню, хто трохи далі їх 12: троє старших, троє літніх, троє молодих, а останні троє — ще зовсім юні. Молоді сидять біля самого вогню, старі віддалік. На трьох старших довгі білі шуби, волохаті шапки; один із літніх — в золотаво-червоній, другий — в іржаво-рудій, третій — у бурій одежі Решта шестеро — в зелених жупанах.

Дівчина прислухається до їхньої розмови.)

Січень (кидаючи у вогонь оберемок хмизу).   Гори, гори ясно —Літо буде краснеА зима тепліша,А весна миліша!

Усі. Гори, гори ясно, щоби не погасло!

Червень.Гори, гори ясно —Ягід буде рясно!Де сніги біліші —Буде ще рясніше!

Травень.Квіти скрізь яснітимуть,ме носитимуть.

Липень.На полях пшеницяБуде колоситься!

Усі. Гори, гори ясно, щоби не погасло!

Пасербиця (вклонившись).Добрий вечір!

Січень.І тобі вечір добрий!

Пасербиця. Дозвольте мені біля вогнища погрітись.

Грудень. Не було ще такого, щоб хтось, крім нас, коло цього вогнища сидів'

Вересень (подивившись на братів). Підходь, та не обпечися.

Пасербиця. Спасибі! Аж до серця тепло стало. Відігрілася я. Спасибі вам!

Жовтень. А що це в тебе в руках, дівчино? Кошик, чи що? По шишки під самий Новий рік прийшла?

Лютий. Лісові теж відпочити треба — не все ж його оббирати!

Пасербиця Не своєю волею я прийшла і не по шишки.

Серпень (усміхаючись). То, може, по гриби?

Пасербиця.   Не   по   гриби,   а   по   квіти.   Прислала   мене   мачуха   збирати  підсніжники.

Листопад (сміючись, підходить до Квітня і штовхає його під бік).Чуєш, братику? Підсніжники збирати! Значить, твоя гостя, приймай!

Пасербиця. Я б і сама посміялась, та не до сміху мені. Наказала мені мачуха без підсніжників не вертатись додому. Ну, спасибі вам, не гнівайтесь.(Бере свій кошик і поволі йде.)

Квітень. Зажди, дівчино, не поспішай!(Підходить до Січня і кланяється йому.)Братику Січню, відступи мені на годину своє місце.

Січень. Я б відступив, та не бувати Квітню раніше березня місяця.

Березень. Ну, за мною діло не стане. Що ти скажеш, братику Лютий?

Лютий. Та вже добре, і я відступлю!

Січень. Коли так, будь по-вашому! (Вдаряє об землю палицею.)Не тріщіть ви, морози,У дрімучім бору,На сосні, верболозахНе гризіть ви кору!Годі вам пташенят заморожувати,У барлогах звірят вихолоджувати!Ну, тепер твоя черга, братику ютий!

Тепер твоя черга, братику Березень!   

(Бере палицю Березень.)Березень.Сніг тепер уже поблід,Потемнішав в полі;На озерах тріснув лід,Наче розкололи.Линуть хмарки навпростець,Веселіше в лісі.Зацвірінькав горобець У селі на стрісі Тануть далі голубі У веснянім світлі, І сріблясті на ербі Котики розквітли!Ну, тепер ти бери палицю, братику Квітню!